Чоловік кинув дружину. Але вона не помстилася, а допомогла йому

Ірина та Микола працювали в одному відділі МВС: вона слідчим, він – співробітником карного розшуку. Спільна робота, повна небезпечних ситуацій, зблизила молодих людей. Ірина довго опиралася емоціям, тому що Микола до того моменту був одружений і мав дітей. Незважаючи на це чоловік відчайдушно добивався взаємності.

Не зійшлися характерами

Вагітність Ірини розставила всі крапки над «і»: Микола пішов з сім’ї. Але щастя тривало недовго. Після народження дочки відносини коханих погіршилися. Позначалися і побутові проблеми, і часті хвороби дитини. Як говориться у народі, «не зійшлися характерами». Микола повернувся у першу сім’ю, Ірині довелося виховувати дочку Олену одного.

На аліменти Ірина не подала, не хотіла, щоб її дочка в майбутньому була чимось зобов’язана такого батька. Та й сам Микола не відчував особливо споріднення: про долю дитини дізнавався рідко, успіхи та проблеми у вихованні дочки його мало хвилювали. Правда, зрідка допомагав грошима.

Ні кола, ні двора

Олена виросла без батька. Його рідкісні привітання з днем народження, новим роком були, швидше, дивним винятком, ніж нормою.

Всього 3 інгредієнта для омлету, який обожнює один з найкращих шеф-кухарів світу
Коли чоловік схуд, дружина теж вирішила взятися за себе: мінус 135 кг на двох
Ямочки на щоках дружини Петросяна: ознака простоти або аристократичності

А Микола все продовжував налагоджувати своє особисте життя. З першою сім’єю у нього так і не склалося, Ірина його більше теж не брала. Доля звела його з Наталею – упевненою в собі і успішною жінкою. Владна і цілеспрямована, вона швидко підім’яла його під себе, переконала продати нерухомість Миколи і вкласти ці кошти в її бізнес. Чоловік так і зробив.

У підсумку через пару років відносини Миколи та Наталі зійшли на немає: жінка попросила його з’їхати від неї. Природно, ні частини бізнесу, ні грошей за свою нерухомість Микола не отримав. Він залишився в буквальному сенсі без кола і двора.

Добре серце

Життя склалося так, що Микола залишився зовсім один: колишні жінки його не хотіли брати, діти виросли практично без його участі і теж не поспішали на допомогу. Загальні знайомі натякали Ірині: «Ну його приюти, не чужий же чоловік! У нього немає житла, а ти одна у двокімнатній квартирі живеш».

Ірина була непохитна: згадуючи, як він залишив її з дитиною на руках в непростий період, вона не хотіла жити з ним пліч-о-пліч.

Але і в біді кинути не могла.

Ірина відмінний юрист, до того ж мала корисні зв’язки в місцевій адміністрації. Завдяки своїй наполегливості їй вдалося вибити для Миколи житло за договором соціального найму. Звичайно, це не власна квартира, але хоча б є дах над головою.

Микола був вдячний і з радістю заселився у пропоноване житло. Складно судити, він переоцінив своє ставлення. Але хочеться вірити, що добру справу Ірини не пройшло безслідно.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code