Туристичний похід – окрема, ні на що не схожа життя. Туризм дарує не тільки масу яскравих емоцій, відкриває нові горизонти для розвитку особистості, але і залишає в пам’яті незвичайні, часом курйозні спогади, які гріють душу.
Дзюркотливий Джур-Джур
Водоспад Джур-Джур в Криму є однією з найпопулярніших визначних пам’яток південного узбережжя. Багато туристичні маршрути будуються з урахуванням відвідування цього красивого місця. Для менш фізично підготовлених туристів передбачені джип-тури з усіх курортних міст півострова.
Джур-Джур – найповноводніший водоспад Республіки Крим. Найближчий великий місто, з якого легко до нього дістатися, – Алушта. На відміну від інших водоспадів в Криму Джур-Джур не пересихає навіть улітку, чому в його околицях завжди багато туристів, охочих зробити гарне фото.
Чергу за красою
Чергу, щоб сфотографуватися на тлі водоспаду Джур-Джур, майже не поступається черг в період СРСР. Народ терпляче стоїть за півгодини, щоб зробити заповітний знімок. До самого «вигідному» місцем протоптана стежка. Хоча більш оригінальні туристи знаходять і інші, не менш цікаві ракурси водоспаду. До того ж керівництво заповідника встановив спеціальний знак, який тепер теж фігурує на фотографіях туристів.
Але Джур-Джур – це не один водоспад, а ціла серія каскадів різної висоти і протяжності. Якщо прогулятися вгору за течією, можна виявити немало найкрасивіших куточків для фотозйомки. В деяких місцях водойма досить дрібний, і можна без праці переключитися на іншу сторону, щоб зробити панорамні знімки. Таких фотографій точно немає у більшості туристів!
Пухнастий злодюжка
Після активного і насиченого емоціями дня наша туристична група розбила табір неподалік від водоспаду Джур-Джур. Місце вибрали ідеальне за всіма параметрами: близькість прісної води, велика кількість сухостою, щоб розпалити багаття, дерева створювали природний навіс над наметами. Похідний вечір біля багаття з ароматним чаєм і веселими жартами пролетів непомітно.
Перед відбоєм гід порадив прибрати намети посуд, особисті речі і недоїдені продукти. Це негласні правила походника. Але ми знехтували цією радою, про що сильно пошкодували на наступний ранок…
Новий день почався з шоку: наш табір пограбували! Злодії вкрали запаси печива і солодощів, розтягли по всій галявині чашки і кружки з залишками їжі. А один хлопець не зміг знайти свої трекінгові черевики, які залишив біля входу в намет, щоб вони висохли за ніч (він промочив ноги, поки гуляв в околицях водоспаду).
Виявляється, в темний час доби у нашому таборі хазяйнували… лисиці! Вони часті гості в цих краях. На прямий контакт не йдуть, але люблять навідатися вночі і взяти все, що погано лежить. До речі, взуття нашої туристичної «Попелюшки» ми знайшли, але досить далеко від табору.
Небажані зустрічі
Досвідчені походники не люблять зустрічатися з представниками місцевої фауни в її природних умовах проживання. Крім дрібних неприємностей, як у нас – крадіжка провізії та «хованки» з взуттям – трапляються і більш проблемні зустрічі. Не варто забувати, що часто лисиці – переносники вірусу сказу. Масових спалахів цього захворювання в Криму немає, але поодинокі випадки все-таки фіксуються.
До того ж запах їжі може притягнути і інших тварин – від тхора до кабана. Такі зустрічі швидше виняток з правила, але обережність не завадить.
Основні правила безпеки нескладні. По-перше, завжди прибирати особисті речі в намет, якщо не хочете з ними попрощатися або довго шукати по всьому лісі. З їжею дещо складніше: в намет її брати не можна, щоб запахом не приманити тварину. Але й залишати у кострища небажано – є ризик, що до ранку її вже розтягнуть. Найкращий вихід: зібрати всю провізію в пакет і підвісити на висоті людського зросту, але на деякій відстані від табору. Це убезпечить від дрібних, і від великих «злодюжок».
